Перші результати та реакція влади

Приблизно через шість років після старту мережі SpaceX, яка налічує понад 10 тисяч супутників, Росія вивела на орбіту першу партію з 16 апаратів «Рассвет». Запуск відбувся в березні, проте вже у червні один з них вийшов з ладу. Президент Володимир Путін закликав не поспішати з оцінками, але визнав, що перший запуск був «абсолютно недостатнім».

За кілька тижнів Україна завдала удару по центру космічного зв’язку поблизу Москви. За даними Генштабу ЗСУ, уражено головну будівлю та знищено частину антен.

Реформи та виклики «Роскосмосу»

Відповідальність за програму покладено на голову «Роскосмосу» Дмитра Баканова, призначеного у 2025 році. Він просуває реформу за зразком SpaceX: більше приватних компаній і менше залежності від радянської інфраструктури. «Можна довго намагатися залишатися в кам’яному віці, але позитивного результату не буде», — заявив Баканов у червні.

Ядерні та військові технології залишаються під державним контролем. Радянська космічна спадщина контрастує з поточними проблемами: повномасштабна війна призвела до втрати контрактів на суму близько 180 млрд рублів, проєкт багаторазової ракети «Союз-7» відкладено до 2031 року, а бюджет на космос на наступне десятиліття становить 4,5 трлн рублів.

Московська компанія Bureau 1440 розробляє мережу «Рассвет» і має близько 3,5 тисячі працівників. За оцінками Космічних сил США, до 2035 року Росія може мати до 900 супутників, з них близько 100 — для керування дронами. Головним партнером лишається Китай.