Ізраїльська ініціатива щодо визнання геноциду вірмен стала відповіддю на жорстку антиізраїльську риторику президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Однак спроба використати події 1915 року для тиску на Анкару зачепила інтереси Азербайджану. Для Баку Туреччина — найближчий союзник, а сам Азербайджан залишається стратегічним партнером Ізраїлю. Таким чином два ключові напрями ізраїльської зовнішньої політики опинилися в суперечності.
Реакція Баку та єврейської громади
29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану засудило ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою. У заяві наголошено: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».
Проти резолюції виступили також представники єврейської громади Азербайджану. Головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав враховувати можливі наслідки для відносин з Азербайджаном: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу».
У результаті Ізраїль призупинив процес визнання геноциду вірмен. Стратегічні інтереси у відносинах з Азербайджаном переважили над символічним тиском на Ердогана. Цей випадок показав тісний взаємозв’язок турецько-азербайджанського союзу: рішення проти Анкари неминуче враховуються в Баку й мають наслідки далеко за межами турецько-ізраїльських відносин.





